Вівторок, 14.05.2024, 23:31
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Вільні форми і проза » Вірші в прозі

Українська ніч
Може колись і я була зіркою?
Холодною й високою...
Направлена місяця стрілкою,
Пливла по чумацькім шляху...

Може колись, я був самим місяцем,
Скоринкою білою....
І Срібним, заточеним олівцем,
Виводив промінці на даху....

А може тоді я була і хатинкою,
На самім на краю села,
Стояла я невидимкою.
Прихистком закоханих....

Був я тоді бравим парубком,
З волоссячком золотим.
Та з милою брався я за руки,
Дивився я трохи сполохано...

А може, я була дівчина,
З ясними-ясними очми.
Котрих незбагннена глибина,
Пленить козаків удалих?

Українською нічкою була я...
Та все це я бачила й ніжила,
Як матінка діток малих...
Категорія: Вірші в прозі | Додав(ла): Selena (11.02.2012) | Автор: Білий Місяць
Переглядів: 592 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
0  
1 Fallen-star   (14.02.2012 15:55) [Матеріал]
Дуже гарний вірш!!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]