Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Вірші в прозі [9] |
| Афоризми [0] |
| Білий і вільний вірш [11] |
| Верлібр [4] |
| Прозові мініатюри [6] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Вільні форми і проза » Білий і вільний вірш |
вчинок.
| коли у народу немає душі, він йде до сусіднього і за гроші купує її - він, який без душі... В. Хлєбніков "Па-люди". крізь потріскані скельця старих окуляр розглядав я сонце, що сходить - воно було зовсім не сонцем, а різні у безлічи скалки, сяючих райдуг уламки у потрісканих скельцях старих окуляр. крізь віти безлисті реліктові лісу поглянув у небо - побачив розтрощену цілісність й синю безмежність у зморшках і тріщинах бачив я небо крізь віти безлисті реліктові лісу. у буття зазирнув я крізь пальці перед очима схрещених рук - і побачив у людстві людину, і тісняву тіл в нескінченій численності між пальцями перед очима схрещених рук. і відпустив я у подорож з поглядом душу крізь потріскані скельця старих окуляр, крізь віти безлисті реліктові лісу, крізь пальці перед очима схрещених рук...- я одразу осліп і оглух, онімів і посивів як лунь, загубився, розстанув і зник у безмежній тиші самотності Всесвіту... | |
| Переглядів: 442 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 2 | |||||||
Design by Arthur Gautama © 2024-2013
 | |||||||
