равликова мрія. - Білий і вільний вірш - Вільні форми і проза - Вірші

Меню сайту

АДМІНІСТРАЦІЯ

Ми у соц. мережах

Follow @poem_at_ua

СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1

Гостей: 1

Користувачів: 0

Сьогодні нас відвідали

Форма входу

Пошук

Категорії розділу

Вірші в прозі [9]

Афоризми [0]

Білий і вільний вірш [11]

Верлібр [4]

Прозові мініатюри [6]

Міні-чат

Головна » Поезія » Вільні форми і проза » Білий і вільний вірш

равликова мрія.

піду на скелю. там ласо хмар кинуто знехотя вітром зітхання. і плай наче плаз, що вічно повзе до вершини. звідти, ломаючи всяку рослинність, брили з гуркотом падають вниз. піду на скелю, над якою дугою горнеться райдуга до роздолля між блискавок хмар. там у кареті катається гром і буревій оберемками цвіт висипає на села, селища і міста, на похмурих людей, на дітей, що поглядом цілять у сонце. піду на скелю. там буревій в обйми смішливої райдуги падає, хапає коней за гриву, що возять карету грозного грому, котрий кидає блискавки у буревія - але обійми його заміцні. піду на скелю від скельної тіні, аби звідти поглянути вниз. тінь сягає від неба до моря, від сяяння блискавок вона золотаво-зелена. зі співом пташок тінь весела і вільна, в ній походжають газдами звіри, сонце над ними короною з променів. під скельною тінню травоядні щипають траву, а хижаки полюють на травоядних; в павутинних тенетах б"ється комаха; бабки леліють кральцями в синьому небі і тому такі красиві над квітами; співає вечірню цвіркун і коник вистрибує вище за всіх, питається:"котра година?" - і карколомно скаче до хижі; мурашки у клопотах, ніколи й глянути вгору, стурбовані сонцем за скелею в пізню годину та буревієм в грозі, що на скелі розгойдує райдугу... піду на скелю, подивитися - в чому там справа?.. Якщо не розчавлять, звичайно. що мені час?! - в мене дім за спиною.
1 2 3 4 5 Категорія: Білий і вільний вірш \| Додав(ла): Fairvein (07.07.2012)
Переглядів: 486 \| Коментарі: 2 \| Теги: буревій, скеля, Равлик, Гром, гроза, тінь \| Рейтинг: 5.0/1

Всього коментарів: 2

Порядок виводу коментарів:

1 Achkatryas (08.07.2012 11:54) [Матеріал]

Це... Чудово!
По - перше:
Ваші знання української не просто вражають,
вони карколомні!
У цьому шедеврі ви мені нагадали
деякі слова, які вже давно позабув - но...
По - друге:
Я не розумію до кінця змісту,
хмм... Це для мене - рідкість. Ідея - тематика є,
але вона не одна, а обрамлена джерельцями
інших вписаних думок, що немов другі фарби в альбомі її доповнюють.
По третє: ви дуже гарний зробили опис,
а це - нелегко, принаймні для мене.
Я б вам поставив 6, та 5 - це максимум...
Мабуть перечитаю знову.

2 Fairvein (08.07.2012 17:59) [Матеріал]

уяви себе на місці равлика, який посмів мати мрію, перебувачи під вічною загрозою знищення. і, уяви собі - він рветься з затишної тіні! на відміну від мене, це створіння мужнє. в усякому разі, я схотів глянути на нього під таким кутом... а щодо мови - я відкрив її для себе в середині 80-их мин.ст. а до того "язикував". відсутність відповідної освіти і природна лінь моя заважають у подальшому пізнанні мови - в мене тут все на інтуіції і спогадах. дякую за високу оцінку віршика

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

	500