Меню сайту
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
Вірші в прозі [9] |
Афоризми [0] |
Білий і вільний вірш [11] |
Верлібр [4] |
Прозові мініатюри [6] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
Головна » Поезія » Вільні форми і проза » Білий і вільний вірш |
равликова мрія.
піду на скелю. там ласо хмар кинуто знехотя вітром зітхання. і плай наче плаз, що вічно повзе до вершини. звідти, ломаючи всяку рослинність, брили з гуркотом падають вниз. піду на скелю, над якою дугою горнеться райдуга до роздолля між блискавок хмар. там у кареті катається гром і буревій оберемками цвіт висипає на села, селища і міста, на похмурих людей, на дітей, що поглядом цілять у сонце. піду на скелю. там буревій в обйми смішливої райдуги падає, хапає коней за гриву, що возять карету грозного грому, котрий кидає блискавки у буревія - але обійми його заміцні. піду на скелю від скельної тіні, аби звідти поглянути вниз. тінь сягає від неба до моря, від сяяння блискавок вона золотаво-зелена. зі співом пташок тінь весела і вільна, в ній походжають газдами звіри, сонце над ними короною з променів. під скельною тінню травоядні щипають траву, а хижаки полюють на травоядних; в павутинних тенетах б"ється комаха; бабки леліють кральцями в синьому небі і тому такі красиві над квітами; співає вечірню цвіркун і коник вистрибує вище за всіх, питається:"котра година?" - і карколомно скаче до хижі; мурашки у клопотах, ніколи й глянути вгору, стурбовані сонцем за скелею в пізню годину та буревієм в грозі, що на скелі розгойдує райдугу... піду на скелю, подивитися - в чому там справа?.. Якщо не розчавлять, звичайно. що мені час?! - в мене дім за спиною. | |
Переглядів: 514 | Коментарі: 2
| Теги: |