Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Пейзажна |
Вітер
| Вітер В небі місяця срібна сережка Одягає серпанок, як дим, Споришеву протоптану стежку Вітер тілом черка молодим. В золотому садку біля ґанку В яблуневі пірнає дощі, Ледь колише на вікнах фіранки, Чеше мокрі росою кущі, Та в землі не знайшовши спокою, Лине вдаль, до далеких зірок, Щоб влитись в простори рікою, Там, де вічність – ступити лиш крок, Там, де небо, як море солоне, Не знайти кораблям береги, Там, де з ночі вогненного лона Часом родяться білі сніги… Там в далеких світах над землею Замовкає на час чи на мить, Щоб останньою зблиснуть зорею, П'яним ранком сади напоїть. | |
| Переглядів: 507 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 5.0/2 |
| Всього коментарів: 2 | |
|
| |
