Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Пейзажна |
Я до осені йду
| Я до осені йду, хоча літо ще манить дощами І солодким теплом, і веселкою в кучерях трав, І сльозою роси, і дзвенить у піснях солов’ями, Що вливаються в ніч, у симфонію різних октав. Я до осені йду, а вона зустріча падолистом, І туманом вогким, зі сріблястими нитками снів, А на гілках дерев,помережаних білим намистом Вітер думу сумну, монотонну, скрипучу завів. Заіскрились луги, водночас зацвіли сивиною, Жовтий день позолотою вкрився, немов ювелір. Я до осені йду, хоч і серце вже марить весною І несе мою тугу до стишених крапельок-зір… Я до осені йду… | |
| Переглядів: 496 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 1 | ||||||
Design by Arthur Gautama © 2024-2013
 | ||||||
