густа каша! - поезія, трохи прози, трохи філософії - всього потроху. це розбиває враження, розконцентровує увагу при читанні тексту. це якась межа між поезією і прозою, грань між тим і другим. А навіщо це було влаштовано тобою, оця гра у "збагни-спіймай" - вибач, я "не збагнув"...може застарий вже грати у такі ігри. але віршик мене чимось зачепив. тому - п"ять і без подальших обговорень.

Шановний, я радий, що ти так високо оцінив оцей жорстокий жорсткий вірш... Я написав його у одну мить, довго не мучався, бо, мабуть щось наболіло...
Я не ставив за ціль влаштовувати есспрессивну гру у творі, але я приємно здивований твоєму поглибленному інтересові до вірша і тому, що таки зачепило. Чесно кажучи, я мало розуміюсь на поезії,
ще гірше в житті, ось такий - но, цитую, "підскельний равлик". Ваш слуга - дитя емоції і планів щодо віршів не виносить. А треба...