Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Любовна |
Ворог мій...
| Пеленою ніч накрила очі, і помалу згасли усі звуки. Ми здались в полон тієї ночі, тихо приреклись на ніжні муки. Запах кави, сум зів'ялих квітів, і сплелися руки несміливо... Ми одні з тобою в цілім світі, я не плачу, просто я щаслива... Поцілунок - наче постріл в скроню, всі забуті принципи й чесноти... Моє серце в тебе на долоні, тож бери і душу, я не проти... Ворог мій, тебе хочу до болю! Дай мені в екстазі цім померти... Я й не знала, що собі дозволю відчинити душу так відверто... З поцілунків виткана безмежність, А на шиї дихання тремтіло... Запах твій... Моя необережність... Мабуть, я сама так захотіла... Безсоромно у вікно загляне блідолиций місяць в ясній повні... Ти моє прокляття довгождане за всі роки марні і гріховні. Раптом наче струм пробіг по тілу, що в солодкій билося судомі... Кров на твоїй спині зарясніла... Нігті глибше... Вибач, не свідомо... З вуст відкритих, що мов свіжа рана, Крик блаженства вирвався крізь сльози... Стихла ніч. Зворушена, невбрана і спинився час на півдорозі... А на ранок марево розтане, Зникнеш ти, як лиш відкрию очі... Ти моє прокляття довгождане, | |
| Переглядів: 416 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 1 | ||||||
Design by Arthur Gautama © 2025-2013
 | ||||||
