Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Любовна |
Верболови
| І ти колись була янгелем… (А янгели, мабуть, падають: Вони отак собі змахнуть крильми І сиплються у річку…) Руда верба над плакучою водою, І величезні від дощу коти… А прийде по них Верболов! (Вже третя весна, а ніхто не іде.) А я собі вростаю у землю Брудними нікотиновими венами І дивом дивуюсь: Ген маленьке собі жовте яблуко Стрибає і падає, Пірнає і ковзає, Над чорноплакучою водою… Випущу дим, помахаю руками і сиплюся! Дивно: дивуюсь, а ким же я стану, Вебою, котом, чи яблуком? Отак і ростем… Аж геночки високо-високо Сизими нікотиновими цівками Зринають і падають у воду янгели… І я. І верба. І коти. Аж десь він іде, Верболов… | |
| Переглядів: 464 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 2 | |||||||
Design by Arthur Gautama © 2024-2013
 | |||||||
