Верболови - Любовна - Лірика - Вірші

Меню сайту

АДМІНІСТРАЦІЯ

Ми у соц. мережах

Follow @poem_at_ua

СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1

Гостей: 1

Користувачів: 0

Сьогодні нас відвідали

Форма входу

Пошук

Категорії розділу

Міська [43]

Громадянська [93]

Любовна [286]

Містика та езотерика [32]

Пейзажна [193]

Релігійна [15]

Філософська [306]

Міні-чат

Головна » Поезія » Лірика » Любовна

Верболови

І ти колись була янгелем… (А янгели, мабуть, падають: Вони отак собі змахнуть крильми І сиплються у річку…) Руда верба над плакучою водою, І величезні від дощу коти… А прийде по них Верболов! (Вже третя весна, а ніхто не іде.) А я собі вростаю у землю Брудними нікотиновими венами І дивом дивуюсь: Ген маленьке собі жовте яблуко Стрибає і падає, Пірнає і ковзає, Над чорноплакучою водою… Випущу дим, помахаю руками і сиплюся! Дивно: дивуюсь, а ким же я стану, Вебою, котом, чи яблуком? Отак і ростем… Аж геночки високо-високо Сизими нікотиновими цівками Зринають і падають у воду янгели… І я. І верба. І коти. Аж десь він іде, Верболов…
1 2 3 4 5 Категорія: Любовна \| Додав(ла): Virtor (11.07.2012) \| Автор: Величанська В. E
Переглядів: 496 \| Коментарі: 2 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 2

Порядок виводу коментарів:

1 Fairvein (11.07.2012 10:43) [Матеріал]

верба, веба, коти, яблуко...- усе зрозуміло. А хто такий верболов? віршик мені сподобався - і побудовою, і ритмом, і змістом, і загадковістю... і все-таки - хто він такий, верболов? good

2 Virtor (11.07.2012 12:17) [Матеріал]

там дуже загадковий верболов, і не обов"язково хто tongue

дякую за теплі коменти smile

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

	500