Субота, 18.05.2024, 15:41
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Любовна

на мості.
стою я на мості самотній.
великий яскравий місяць
у повній красі наді мною,
над містом і над рікою
по-царськи пливе у хмаринах
і вниз поглядає скоса.
те місячне сяйво у водах,
засліплююче й мінливе,
думки в мені збуджує дивні,
спокусливі і жахливі.
схиляюсь над вирвою річки
і злегка заплющую очі,
курю і струшую попіл,
видихую дим клубами,
милуюсь чарівністю ночі
і легіта повів ніжний
шепоче мені про літо...
коли ж я розплющив очі,
побачив - з безодні світла
ТИ крізь серпанок туману
у кроснах легких й прозорих
виходиш струнка, журлива,
мов вечір із поглядом в осінь
і наче увічнена мрія
над світом зависла зойком,
стогоном, спогадом линеш...
усмішка вуст моїх стиха
й повільно, поволі шорхне
і тиша
між нами і місяцем висне...
Категорія: Любовна | Додав(ла): Fairvein (10.07.2012)
Переглядів: 338 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
+1  
1 Achkatryas   (10.07.2012 18:04) [Матеріал]
Непогано!
Цей вірш не залишить байдужим мене,
та і не заціпить нажаль,
забуду, мине...
(Я зараз не на любовній волні).
А взагалі тут багато чого недоказаного
і це додає містерії і сама ситуація - містична:
людина у клопотах спадаючого попілом легень диму
спогляда місяць і... бачить, згадує... любить.

Пиши іще!
Сподобалось таке спонукання?

+1  
2 Fairvein   (10.07.2012 18:08) [Матеріал]
ато!.. дякую за підтримку, а то я вже зовсім похнюпив. cool

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]