Середа, 11.12.2024, 22:20
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Любовна

Але знову я у вись…
Сонце майже сіда, туман по полю,
Чому ти сказала,що я маю волю?
Чому збрехала і посміхнулася?
Ти загубилась і повернулася…

Повернулася, щоб знову збрехати?
Чи знову прийшлав щоб знову сказати
Ні! Не кажи! Просто...іди..
Погляд убік ти знов відведи

Чому? Чому я маю відводити погляд?
Ти ж мав боротись, мав бути поряд!
Так, я винен... і за це пробач!
Не вибачайся... Просто побач...

Побач в очах той страх і любов,
Ту краплю щастя, що разом знов,
Побачив?А тепер відвернись,
Ти не один... Але знову я у вись…
 
Категорія: Любовна | Додав(ла): Arthur (12.02.2012) | Автор: Артур
Переглядів: 553 | Коментарі: 4 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 4
0  
1 Fallen-star   (15.02.2012 12:33) [Матеріал]
Класний вірш!!!

0  
2 Achkatryas   (09.06.2012 21:58) [Матеріал]
Я майже розумію цей вірш, який прочитав разів з п' ять і не зрозумію ніколи...

0  
3 Arthur   (09.06.2012 22:17) [Матеріал]
Це про те, що людина, яка колись пішла з мого життя знову нагадала про себе, але все ж знову зникла

0  
4 Achkatryas   (09.06.2012 22:54) [Матеріал]
Сумно. Тепер я зрозумів краще вашого вірша задум.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]