Неділя, 05.05.2024, 18:54
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Любовна

А ти іще жива, кохана?
Я ще смертний,
навіть більше - помираю
у сутінках зітканих жалю...
Я не знаю, не відаю
це кохання; поцілунку...
Десь на цвинтарі в день,
що прийде, поруч з 'Ваном і Марічкою мрію...
Боже? Господи, що вмер ти.
Я не вірю. Маячню.

Телепень, суровий телепень.
Ось надійде вінценосний вересень,
ти мене, туга, покинеш.
Щастя завітає!
Так!? І ти мене обнімеш?

Телепень, похмурий велетень.
Мій вчитель крадькома.
Прокльон до світу ефимерії...
Астрал... Ви знову в цю тематику!?
Та це - довгі дурні слова,
запам' ятай же,
я помираю...
Бери, якщо сама - жива.
Категорія: Любовна | Додав(ла): Achkatryas (08.07.2012) | Автор: Руслан Лях E
Переглядів: 432 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
0  
1 VITьок   (30.10.2012 16:53) [Матеріал]
в цьому щось є...!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]