Прочитав декілька разів, здається вловив головне, та все ж хотів почути і від вас головну думку. Самі розумієте, кожен у всьому різне бачить

Що ж, дякую вам, Артуре! Зараз спробую висловитись...

Я хотів підкреслити сумний стан речей для поета і поезії в цілому. Ви не гірше за мене розумієте, що більшість(абсолютна) митців, що творять і друкуються на цьому чи інших сайтах ніколи не буде почута. І ці люди мають талан і він не хибкий, просто не потрібний, от і усе... І останнє: майже кожен із нас у житті написав хоча б один вірш, але чомусь майже кожен зупиняється... Добре нема хисту? Та й годі... Але ці люди не читають віршів інших людей, які здатні до цього. Чому? Що ж, процитую вас:- "Самі розумієте, кожен у всьому різне бачить".

Щодо "не будуть почутими", то можу запевнити, що не всі, у моїх планах все ж почати поширювати інфо про сайт та про його користувачів всюди. А, можливо, навіть щось подати видавати, якісь збірки. Знайти гроші - це звичайно проблема, але навіть за свої 18 років я зрозумів, що можливо усе, було б бажання. Погодьтеся, якби не моє бажання, не було б цього ресурсу, якби не ваше бажання, ви б так і писали для себе, а тек ви додаєте свої твори сюди, можливо, ще кудись.

А про занедбаний стан поезії ви праві, та ми в силах щось змінити у кращу сторону

Не можу з вами не погодитися!
Ви робите багато і за це я і не тільки я, ми - вам вдячні.
Мені подобається ваш погляд на речі.
Але... Щодо мене нашій країні на даному етапі потрібен голосний дзвін щирого плачу. Це - психологія. Більше писати не можу,
самі розумієте чому. Десь тут поруч витають страх, острах і обережність...