Меню сайту
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
Міська [43] |
Громадянська [93] |
Любовна [286] |
Містика та езотерика [32] |
Пейзажна [193] |
Релігійна [15] |
Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
Головна » Поезія » Лірика » Громадянська |
Минала ніч
Минала ніч, холодна і пуста, Колючий день б’є стогоном у двері… Учора знову принесли листа, Та зараз ти живеш лиш на папері. «Матусю, рідна, поверни назад, Бо гріш твій моє серце не зігріє, Бо диха пусткою і дім, і сад»,- Кричать дитячі очі в безнадії. І тихо котиться згорьована сльоза… На кого спину гнеш в далекім краї?... Ось глянь сюди, дивись – пройшла гроза, І соняшник голівку підіймає, А тут співають радісно пташки, У поле весело біжить стежина, Тебе ж нема, мабуть, уже віки, І плаче за тобою Україна. Й згорьована малесенька душа До Бога руки свої підіймає, Матусю рідна, поверни назад, Ти ніби є, але тебе немає!.. Навіщо проміняла ти дитя? За гроші ніжність твою не купити, Ти там, в Італії, живеш чужим життям, І пустка для дитини у цім світі. Вернися, українко, в рідний край, Де тишину сколихує лелека, Красу свою і молодість не дай Під ноги кинути в світах отих далеких. Вернися, мамо, обійми дитя, Верни кохання у руках і в слові, І прийде знову мир у це життя, І більше буде щастя і любові. | |
Переглядів: 444 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1 |