Неділя, 19.05.2024, 06:29
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Громадянська

І я їв пітьму у тих коридорах
І я їв пітьму у тих коридорах,
ковтаючи штампи й жуючи кліше.
Вам так хотілось здобути свободу
і стерти повстання нікчемних мишей.

Повсюди кричали, що ми є нездари,
бездарні борці ефемерних бажань.
Жадали побачить сіяння свободи,
знаходили ж лише "проміння" знущань.

Топтали кохання й глушили свободу,
бажаючи знищити сутність душі.
Хотіли здійснити прощання з богами,
забувши про німби на голові.

Усі так хотіли відчуть смак свободи,
пірнути у прірву вільних ідей.
Блукали глухими загадками долі,
питаючи ради мудрих людей.
Категорія: Громадянська | Додав(ла): markoshkir (13.06.2012) | Автор: Маркіян Шкіря E W
Переглядів: 411 | Коментарі: 5 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 4
0  
1 Hysteria   (13.06.2012 21:04) [Матеріал]
класно! Мені близький твій стиль)

0  
2 Маркіян Шкіря   (13.06.2012 22:26) [Матеріал]
Щиро дякую.

0  
3 Achkatryas   (13.06.2012 22:49) [Матеріал]
Нема біля стиглого сну вже запаху волі,
як променю світла натхнення у тих коридорах,
де ви їли штампи й ковтали кліше.
Ми всі здобули свободу...
Чи не так?
Спитаю в мишей.

Кричали, кричали і всі ми, нездари!
В борщі лиш побачим "сіяння свободи",
як казано вище, проміння - нема...

Тримайтесь, кохані,
здійсніть же прощання з богами!
Що? Глуханули свободу!?

О, Боже ти милосердний,
що нам робити?

А як же!?

Спитайте в мудрих людей...

Нема біля стиглого сну вже запаху волі
і б'є вже натхнення,
у щелепу б'є,
чи є ми, бездарні,
не жовтеє поле в останній пшениці,
ані небо страшенно блакитне...
Ту відповідь зна?
ТУ ВІДПОВІДЬ ЗНА!?

Застигло у склі це дивне проміння,
тримаю кохання за його ніжні вуста...

0  
4 markoshkir   (13.06.2012 22:58) [Матеріал]
О Боги! Мене тут розіміють! ахах
дякую за поетичну відповідь.
Поки що нічого не пишу поетичного. Надто пішов у прозу. (:

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]