Меню сайту
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
Міська [43] |
Громадянська [93] |
Любовна [286] |
Містика та езотерика [32] |
Пейзажна [193] |
Релігійна [15] |
Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
Головна » Поезія » Лірика » Громадянська |
Діти народу
Серце проситься на волю, Погулять як вітер в полі, Поганяти горобців, Милувати маків цвіт. Та за гори, та в долину, Та за рідні Україну, Закричати на весь світ, Про козацький наший рід. Пролетіти рідним степом, Прокружляти над вертепом, І калинним білим цвітом, Та й пірнути в тепле літо. * * * Ми діти народу, колишнього зброду, Козацькому роду неиа переводу, Вітчизна одна, я к не крути, Стояти за неї ми будем завжди. * * * Гриміли гранати - настав мирний час, Де пали солдати там маки цвітуть. Стояли до смерті в хрестах та вогні, Бо бачили волю в Вітчизні свої. Дівчина заплаче, і спів солов`я, У радості свята - це наша земля, Ріки та озера, кобза й козак, Свята вишиванка в материнських руках. | |
Переглядів: 589 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 4.5/4 |
Всього коментарів: 2 | |||||||
|