Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
Сон
| Я тільки тінь,я не людина, озлоблена своїм життям. Я коротаю довгі днини, і путаюсь в чужих словах. Я відчуваю певний дотик,вітрів, що крізь години дмуть. Для мене сміх,немов наркотик, і в той же час срібляста ртуть. Відкривши навстіж двері серця, і присмиривши сильний біль, той сон,що з пам'яті не стерся. Мене він душить,наче змій! | |
| Переглядів: 437 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.7/3 |
| Всього коментарів: 1 | ||||||
Design by Arthur Gautama © 2024-2013
 | ||||||
