Четвер, 16.01.2025, 00:50
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Філософська

Riddle about the troglodytes.
Riddle.

It' s cold,
it' s frozen,
you are now there,
you are the broken...
It 's dark,
it' s crowded,
you are...
Wait for a just a moment!
Happy!
Now everything is in sake
of fabric nor machin for,
gentil sir!
Repairing are we humans!
The face will gonna be the best,
ev'n if no more unique,
who cares?
We' re all so similar at last,
like hens, like dogs or...
Even robots?
Your body?
Ola - ole,
more difficult is task,
be sure,
we are comin'!
The voices?
All like the heaven' s devils,
its sound so great to able be to
sing lke eternal Elvis!?
Behavior?
Corrected!
Gait?
Perfetto!
Eyes?
The mirrows of your soul...
Negative!

A-a-ah!?
What?
Sorry, we' ve got some problem with
the technics...
It won' t last!

Some moments are passing through
the hands of prefabricated dolly - toys,
are waiting billions of barby
and are yawning in the same way
coquettishly the miriads of Ken...

But everythin' is over,
conveyor smokes with force
and people that are leavin' it
ain' t no 'em again,
ain' t no even people nevermore.

What shows me such a thing,
that i' m just being of dust?
Just look 'em in the deep,
try winkle them out the eyes...
Hush, calm,
literaterally intended,
the fabrics is an excellent thing,
that works already ' ages...

The race of troglodytes.
No eyes - no problems!
Категорія: Філософська | Додав(ла): Achkatryas (22.09.2012) | Автор: Руслан Лях E
Переглядів: 425 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
0  
1 Fairvein   (02.10.2012 13:33) [Матеріал]
мені сумно - англійської не знаю cry вибач.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]