Меню сайту
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
без назви
| Що ночі думаю про це І навідь сон мене не поглинає Мене запалює усе до чого серцем доторкаюсь Я запах вітру відчуваю Думками чую як горить вогонь А вони, вони завжди мене перебивають - думки мої літають Не можу я закрити очі Спуститись в землю без пригод Думки мої мене тримають З землею разом відривають Ось сонце світить в землю мило на небі птахи бють вітри, а я не можу просто так дивитись щоб жити думать маю я. | |
| Переглядів: 524 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 5.0/2 |
| Всього коментарів: 2 | |
|
| |

Чудовий вірш!)