Середа, 01.05.2024, 16:29
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » 2012 » Липень » 23 » незалежність
15:56
незалежність
Двадцять років волі. Зовсім молода держава повстала з руїн національного гноблення. Чи вирішило визволення з кайданів несамостійності проблеми освіти, свободи слова і друку, поділ народу на «мільйонерів» і «жебраків»? Спокій країни полягає насамперед в справедливості, тож, споглядаючи дійсність, чи може молодь бути впевненою в завтрашньому дні, чи можна сподіватися на стабільність?
«Шалені темпи, час не наша власність»,- сказала Ліна Костенко, і справді, вже 20 років ми керуємо Україною на новий, молодіжно-революційний, технічно-прогресивний лад. Майбутнє нас тривожить, минуле нас тримає, а на теперішнє в нас просто не вистачає часу. Та, по суті, теперішнє нам і не змінити, адже революції і державні перевороти нині не в моді. Нове покоління пасивує перед такими завданнями.
Безперечно, здобуття незалежності відкрило нам досі не відомі грані і широкі простори світових можливостей, але принесла, як і будь-які зміни, певні розчарування і дала можливість вкорінятися й замаскуватися під «належне» колишнім проблемам.
Сучасна освіта готує професійних лідерів у розвитку науки України та, певною мірою, світу. Чи мало в нас молодих вчених, що їх геніальність визнала вся Європа?! Нове покоління на повну користується подарунком незалежності і робить крок вперед, просуваючи Україну по дорозі до ідеалу.
Однак не поспішайте радіти: теперішня воля наче узаконила соціальне розшарування на багатих та бідних, розв’язала руки хабарництву, вкорінила неповагу до чужої праці. Надто багато сьогодні вирішують гроші. Здається, цими папірцями намагаються приховати такі актуальні проблеми, як-от економічний занепад, безробіття, демографічну кризу, тощо.
«У політики немає серця, є тільки голова»,- ці слова Наполеона Бонапарта - підтвердження неминучості сьогодення: влада нікому не співчуває, будуючи вигідні плани та підписуючи корисливі угоди.
То за чиїми правилами гри жити нам, школярській молоді пореформеного періоду? Перед ким ми мусимо ставати на коліна у незалежній державі, де кожен сам собі господар?
Переглядів: 557 | Додав(ла): грустный_клоун | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
0  
1 Fairvein   (23.07.2012 17:51) [Матеріал]
Боже упаси! Не дай Бог! Які коліна!? Демократія і свобода не для цього, аби перед кимось стававати на коліна.Ви ж вірно щойно сказали. Користуйтеся ж тою волею, тою свободою слова, думки і, взагалі, свободи творити і рухатись як у творчості, так і в можливості вдосконалювати здобуті вже знання. На жаль, в нашій країні в політиці на даний момент відсутня "голова" і тому у нас не демократія, а карикатура на неї і тому у нас усе так ускладнено... Та це довга розмова. Мені сподобалось Ваше звернення - нагадує крик волаючого у пустелі. Напевно Ви не єдині, хто задається такими питаннями. Але - повторюю - забудьте про "упадання на коліна", викиньте цю дурню з голови. cool

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]