Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
Головна » 2011 » Липень » 1 » До чого веде прагнення помогти?
18:50 До чого веде прагнення помогти? |
| Чи важко зрозуміти людину, якій так потрібне розуміння, і яка так сильно не хоче того розуміння, що відштовхує усіх, хто хоча б на крок наблизився до неї ближче чим решта,чим та сіра маса довкола неї? Як помогти цій горем склеєній людині? Так, саме склеєній, бо воно її зробило такою. Як зрозуміти, не наближаючись до неї? Як зрозуміти, не почувши її історії і не вникнувши в суть, в корінь її проблеми чи проблем? З часом з думками, як же ж всетаки помогти цій людині, ти поневолі потрапляєш в неволю власного життя, точніше твоє життя потрапляє в неволю життя тієї людини. А з часом стає ще гірше, ти приходиш до страшного геніального висновку: ти - це та людина. Ні, не та, якій ти хотів помогти, не та, яка була в твоїй голові до тепер, ти не вона і вона одночасно, ти є і тебе немає, від тебе залишилися лише деякі проблиски світла, малесенькі непомітні промінці. З часом все, що залишилося від тебе стане тобі лишнім, не твоїм, не рідним, але ж не можна від себе відірвати частину себе, частину своєї сутності, тоді, єдиним виходом, єдиним варіантом залишитися собою стає створення маски. Хоча, яке там створення маски?! Ця частина тебе, яка так заважає тобі бути новим тобою стає маскою сама, мимоволі, без твоєї згоди чи не згоди. А в недалекому майбутньому ти зрозумієш, хоча не ти, далеко не ти, а те, що іноді носить маски тебе, хоча ті маски тебе, істота, яка колись була тобою одіває так рідко, що з часом відрізнити себе колишнього, себе теперішнього і себе в масці просто не реально... А знаєте, що найгірше? Найгірше те, що ти попав в пастку людини, якій так хотів помогти, і якій так і не поміг. Також важко буде змиритися з тим, що найдеться людина, яка захоче помогти тобі і попаде в таку ж пастку. І ще одне, найбільша біда в тому, що це все буде повторюватись до самою смерті, самого останього дня, і якби, і скільки би ти не змінювався і не ставав не собою, собою першим і собою попереднім ти вже не станеш НІКОЛИ!... |
|
|
| Всього коментарів: 1 | ||||||
Design by Arthur Gautama © 2024-2013
 | ||||||
