Субота, 23.11.2024, 11:05
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Вільні форми і проза » Білий і вільний вірш

втеча.
на белебні берега настил овольний, мастильно намощений
міста поміст
тут голови сунуть під оплеск овацій і ріжуть без візи
під вереск і писк
одрізане тіло кладуть до кишені, як кладуть окрушину
у носовик
таємно показують, кажучи жахно
- свічки запаліть
в кружало закочують тіло усміхнене, чхають в долоню
за браком хусток
і стримно зітхають, заплющують очі й осану співають
про себе в умі
а потім навшпиньках розходяться, стиха шепочучи щось
по кутках, по кутках
зберуться потайки на рогу всіх вулиць з обличчями злими
і пострілом рот
і, мружачи око, смакуючи, цілять більярдною кулею
нижче пупа
...остання потала і мука остання, з останньої сили пливсти
вже не сила
душі твоїй душно, душі твоїй тяжко у колі солоному
холоду моря
що буде, те й буде - забуте розбудеш... живи без оглядки
пливи ж но!.. пливи
Категорія: Білий і вільний вірш | Додав(ла): Fairvein (07.07.2012)
Переглядів: 446 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]