Понеділок, 29.04.2024, 04:56
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Вільні форми і проза » Білий і вільний вірш

* * *
...бігаю берегом моря - сміюся із срібними бризками - нас багато - ми вихлюпуємо з моря на берег медуз і засипаємо їх піском, аби обігріти - жаліємо їх, змерзлих настільки, що аж білі, рожеві та сині - риємо у піску басейн для піскариків та інших спійманих майкою рибок - ловимо крабів і морських коників - ми дурачимося з хвилями, занурюємося в них своїми тілами - лягаємо у роспечений пісок, вбираємо у себе сонце... на екваторі моїх спогадів сонце завжди в зеніті.
...квіти збираю - збираю нектар разом з бджолами - пісні птахів злітають у вечірнєє небо - м"який запах стиглих абрикос стелеться у повітрі, просякнутому свіжістю моря - і північ - і ніч - і приходе місяць до нас, на сплячі обличчя наші дивиться у вікно, крізь відчинене вікно своїми долонями ніжно гладить нашї крихітні долоні і чомусь сумує... на екваторі моїх спогадів місяць також завжди в зеніті...
Категорія: Білий і вільний вірш | Додав(ла): Fairvein (16.07.2012)
Переглядів: 535 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]