Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Вірші в прозі [9] |
| Афоризми [0] |
| Білий і вільний вірш [11] |
| Верлібр [4] |
| Прозові мініатюри [6] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Вільні форми і проза » Білий і вільний вірш |
* * *
| перекинуті мости через виблиски і блиски чути поскрипи мостин юрмо-скупченого дійства в блискавицях далечінь кличе окликом гортанним чи починок, чи почин - пада в розпачу останній не дотягнеться, нестямний, у коловертню до кіл до колес, що білі спиці. Палять очі наче сіль променисті коси сонця. Сміх червоний зоряниці дзвінко їде в колісниці, що запряженая цугом чути постуки копит і веселий вітер дмуха насторожуючи вуха. До зеніту часів стук потягнувся мов серпанок, в синій танучи імлі і не бачити, не чути крізь хихикання прощання як, зникаючи, зітхнув чорний сутінок останній розкидаючи безладно роси світлі по землі... | |
| Переглядів: 461 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |
