Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Поеми [2] |
| П'єси [1] |
| Цикли віршів [7] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Великі форми » Цикли віршів |
Над могилою
| Я схилюсь над могилою тата І в сльозах тихо так прошепчу: Без тебе спустошена хата, Повернись, тебе дуже прошу! І не треба мені ні палаців, Ані грошей, ні суконь нових. Виникає питання лиш "Нащо, Ти покинув рідних своїх?" Я схилюсь над могилою тата, Та, холодна і дуже сумна. Можливо, це є моя плата За якогось страшного гріха? Я відмовлюсь від всього, що маю, Щоб тобі було добре в раю. На могилі твоїй промовляю: "Тебе дуже, татусю, люблю! Тебе пам'ятатиму завжди, Що б не сталось в моєму житті, Ти в моєму серці назавжди, Ти в пам'яті будеш вічно живий". | |
| Переглядів: 310 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
