Вівторок, 30.04.2024, 08:54
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Категорії розділу
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Великі форми » Цикли віршів

Любив я на зорі дивитись
Життя було,
колись погане.
Всі воювали,бились
А я любив собі техенько,
на зірочки дивитись.
Та мати, та батько,
мені не дозволяли
Мов убють мене казали
А я не слухав а дививсь
собі на ґанку.
Дивився я на зірку
і зірка усміхнулась.
Одна упала,друга, третя
і четверта, пята,шоста
Що це я питаю мати, батька
А їм нема чого сказати
Не бачив ще ніхто такого.
Щоб зорі падали
А я собі сидів дивився
І думав як сказати матері і батьку
що це правда
Думав я, думав
І надумав
Я завтра виведу їх
і вони самі побачать
І може ще раз
Знову станетьсяч ось це
Красиве явище в природі
І вивів
вивів їх на ґанок я
А їх і убили
Не щастя, для мене
Для цілої сімї
І вигнали мене з села
Ні кому я вже не потрібен
Я сирота
Нема у мене батька ненькі
Лишилась старшая систра
Та й мене покинула
Поїхала в Німечинну
Народила сина
А я один, я сирота
Нікому не потрібен
Ніде спати я не маю
Мушу в десят літ іти я на роботу
Робити, робити
Гроші заробляти
На будинок.
А тепер нема
де жити
мушу на пасовищі
собі жити
Люди милі де мені жити?
Ходи до мене хлопчику
Дякую господине
І було, де жити
І було, де їсти
Не було у мене батьків
І це все за зорі
Категорія: Цикли віршів | Додав(ла): Юрік15 (10.06.2013) | Автор: Васильчук Юрій E
Переглядів: 442 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]