Меню сайту
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
Поеми [2] |
П'єси [1] |
Цикли віршів [7] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
Головна » Поезія » Великі форми » Цикли віршів |
Любив я на зорі дивитись
Життя було, колись погане. Всі воювали,бились А я любив собі техенько, на зірочки дивитись. Та мати, та батько, мені не дозволяли Мов убють мене казали А я не слухав а дививсь собі на ґанку. Дивився я на зірку і зірка усміхнулась. Одна упала,друга, третя і четверта, пята,шоста Що це я питаю мати, батька А їм нема чого сказати Не бачив ще ніхто такого. Щоб зорі падали А я собі сидів дивився І думав як сказати матері і батьку що це правда Думав я, думав І надумав Я завтра виведу їх і вони самі побачать І може ще раз Знову станетьсяч ось це Красиве явище в природі І вивів вивів їх на ґанок я А їх і убили Не щастя, для мене Для цілої сімї І вигнали мене з села Ні кому я вже не потрібен Я сирота Нема у мене батька ненькі Лишилась старшая систра Та й мене покинула Поїхала в Німечинну Народила сина А я один, я сирота Нікому не потрібен Ніде спати я не маю Мушу в десят літ іти я на роботу Робити, робити Гроші заробляти На будинок. А тепер нема де жити мушу на пасовищі собі жити Люди милі де мені жити? Ходи до мене хлопчику Дякую господине І було, де жити І було, де їсти Не було у мене батьків І це все за зорі | |
Переглядів: 442 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0 | |