Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Пейзажна |
Вклонюся літу за тепло і ласку...
| Вклонюся літу за тепло і ласку, За кольори, за квіти, за врожай… Я вже готовий зустрічати казку, Що приготує осінь нам потай. Вона, можливо, всім не до вподоби. Й не всіх її чарує прибуття. Та я не можу промайнуть повз спроби Зануритись у дивні відчуття. Я подумки уже у листопаді, Сиджу один на лавиці у парку. Самотність восени не на заваді. Тріпає вітер комірець на карку. Злітають листя з дерева донизу, Я підставляю руки, їх ловлю. А ні души, ні шурхоту поблизу, Ні суму на душі, а ні жалю. І я, чомусь, не згадую минуле, Й не хочу у майбутнє зазирати. Давно часи зажури промайнули – Я хочу просто осінню блукати… | |
| Переглядів: 414 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
