Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Пейзажна |
Суховій
| Суховій На роздоріжжі – клени у рядок, До вітра стиха листячком шепочуть: «Води! Дощу! Хоч краплю! Хоч ковток! Таж клени також пити дуже хочуть». Та спека скрізь. Гарячий суховій. Палюче сонце. В небі ні хмарини. Життя спадає листом з сивих вій, І плачуть кров'ю ягоди калини. Трава пожухла, випита до дна, Ховається від сонця над землею. Тремтить повітря сонячна струна, Вкриває діл червоною іржею. І все заснуло. Спить мертвецьким сном. Примарний день не сходить з авансцени. Наскрізна тиша пролягла кругом… Лиш просять пити загорілі клени. | |
| Переглядів: 426 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
