Меню сайту
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Пейзажна |
Хата
| Біля дверей пахне м’ята, М’яко спориш долі ліг, Стомлено дивиться хата В білий черемховий сніг. Вітер гуляє у скронях, Крокви сріблить сивина, В щирих батьківських долонях Запах дзвінкого зерна. Сонце у вікнах іскриться, Нитку снує золоту, Ніби чарівна жар-птиця, Гріє її доброту. Тихо поскрипують двері, Ноги пускаючи в дім, Затишок сонних артерій Тиша дарує усім. В стрісі - маленькі пташата Свій відшукали нічліг… Втомлено дивиться хата В білий черемховий сніг. | |
| Переглядів: 455 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |

