Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Містика та езотерика |
Ігор, древляни, Ольга та жахи...
| Мені дзвонили, а вам лист... Вас заполонило, так? Падаймо шаблями у багаття. Десь роси ранні не потечуть і Ігоря древляни гірко не спам' ятають... Все просто, їх більше нема. А плач понад полями, луками, лугами він луна... І це не княгиня Ольга. Та це й не я. Жевріє плід гріховний і разом з ним і мак. Щось вібрує у кишені, візьму це чудо, кину під ноги і смачно розтрощу. Все! Чи є я адекватний? Авжеж, що так! Нужбо, відкривайте цей конверт, що - окаянний. Ось - но, тож бо й воно: яблуко і мак... Я знаю, ви - не классик, а отже оберете друге. Дивлюсь як ви пихаєте чудо у дірки, їм яблуко, жалкую, що розтрощив я телефона, я б зараз кликав швидку - скору... Ми впали, ви впали пісней плачу у роси дзеркаляче і болісне багаття та голос поруч мертвого луна, то мабуть під' їхала ваша царська колісниця, персональная труна, а отже ви померли, шановний Ігор! Післямова: А що ж ви, блін, хотіли!? Треба ж знати міру! А то ж забрали останнюю рубашку, древлян пустили ви по міру... І хоч не Ольга я, а пісеньку співав... І голос мій фальшивий так щиро десь лунав... Цікаво було, правда? Отож ви загнили, що вам цікава така ось казка моєї химерної інтерпретації... | |
| Переглядів: 446 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
