Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Містика та езотерика |
Горіли понтони.
| Змерзший, вогкий на ланцюгах міст. Старий, немов Отче, один на весь оцей світ. Всі інші новітні забрала війна, у тисячах лягли, ця жертва - німа... Хитає, як скрутить іржавий буран... І лязгом кісток, той що висить жалісно одповіда. Нема більше путь у потойбічне життя, нове, чи доросле... Вирішуй сама! А колись! Ти пам' ятаєш море? І наш зв' язок понтонний із перлинами на останнім дні... Ми пам' ятали істини, що тепер навіть не вгадати. І не кажіть, ми не були дітьми! Лишень уміли кохати... Та страчені вогню мости. Залишилися лишень бурхливі цятки у підводному вирі і цей ланцюжковий перехід, що такий є ненадійний. Зроби останній крок, повір мертвим Богам... Повір і станеш вільний... | |
| Переглядів: 502 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
