Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Містика та езотерика |
Це були очі.
| Вечір. Ти погасаєш у попілі течій з твоїх невтішних жаровень уно’чі… Немає інакшої згоди супроти дивної вроди твоїх о’чей… Аякже! Ти носиш під шкірою обладунків цих моноклів, що лице полонили, мов ро’ки, що тобі дали сили… З якої нагоди? У котрій ціні? І ти вже не знаєш, не знімеш ти їх… Для мене. Це лине, це шлях мій – мине… Театр для одної ролі. Я – протагоніст, антагоніст дивиться – доле… Ти, моя доле. Додолу… Дайте іще волі! Хіхікають чорні дзеркала моноклів… | |
| Переглядів: 419 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
