Вівторок, 24.12.2024, 19:09
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Містика та езотерика

Це були очі.
Вечір.
Ти погасаєш у попілі течій
з твоїх невтішних жаровень
уно’чі… Немає інакшої згоди
супроти дивної вроди твоїх о’чей…
Аякже!
Ти носиш під шкірою обладунків
цих моноклів,
що лице полонили,
мов ро’ки,
що тобі дали сили…
З якої нагоди?
У котрій ціні?
І ти вже не знаєш,
не знімеш ти їх…
Для мене.
Це лине,
це шлях мій – мине…
Театр для одної ролі.
Я – протагоніст,
антагоніст дивиться –
доле…
Ти, моя доле.
Додолу…
Дайте іще волі!
Хіхікають чорні дзеркала моноклів…
Категорія: Містика та езотерика | Додав(ла): Achkatryas (10.12.2012) | Автор: Руслан Лях E
Переглядів: 448 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]