Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Міська |
всеодно
| Б'є по вухах гамірливий люд, Викрики за спиною - ножем в спину, і не чутно тихий плач душі: "я гину... тихцем вбиваючи в собі дитину" немає більше мрій, радостей без причини, бо одного дня забрали у людини ту єдину віру в те, що можна бути ким захочеш і не бути після цього кинутим в лайно, одним поглядом чи одним слово чи поставою, як хочеш... шкода, знаючи це все - мені вже всеодно. | |
| Переглядів: 480 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
