Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Міська |
невеличка низка віршів, коли була в напрязі...
| Так важко жити в самоті Я точно знаю, і таке буває. Але повір, що друзі ТІ - які повернуться... Я знаю... Друг може вразити тебе, У саме серце ніж втиснути. Та любиш ти все-рівно їх, Бо друзі все простять... Це друзі:) Коли так важко... На зорі ти номер тихо набираєш... Сльози ти витреш, а в душі? І тільки друг завжди стирає любу обіду. Все стерпить І зраду, й біль, і навіть рани... Бо друг - єдиний у житті Любими вернеться стежками... *** Знову розлука, знову й знов... Я задаю собі питання: Чому обідилася ти? Чому ти віриш в ці зітхання? Я знаю як це жити "так", без друзів, без любові, сміху... І так не хочу знову я відчути в серці цю обіду! Я вірю, знаю - час пройде, Розколить він усі почвари, А я чекатиму на це... Бо серце всі загоїть рани... *** зачем мы больно делаем друг другу? пускай и километры розделяют нас.. на все же любим. любим мы! откуда берется ненависть и прочья ерунда... были свиданья, звездочное небо любили мы осматривать всегда... и музыка играла, даже сердце играло музыку свою... для нас... мне все-равно что далеко сейчас ты но главное что в серде ты всегда... пускай так будет, любим мы друг друга... не рви все нити, я же жду тебя... | |
| Переглядів: 505 | Рейтинг: 3.7/3 |
| Всього коментарів: 0 | |
