Неділя, 24.11.2024, 09:15
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Міська

Навіщо штучно створювати пафос
Навіщо штучно створювати пафос,
Кому потрібний він? Замислитесь самі,
Згадайте як колись, з останніх грошей, в ресторані їли палтус,
Не розумієте, що «здались» ви богемним у вісні.

Той перший хто при кожній надані й ненаданій можливості чатує,
Щоб показати із середини, але , нажаль, пусті мізки,
Упертість – на копійку, зазвичай, допомагає,
Плюсів для особистості не додає – то хибно-маренні думки…

Упевнений , за крихту, може правила встановлювати гри,
Відправивши, від самоствердження свого, до потойбічного кордону,
Прокинувшись, з сумління, після грому, повитряхує останні копійки,
Та пізно! Нема повернення із невідомого природного закону.

Звершивши подвиг, зроблений герой грошима,
Занапастивши головне, не знає чи потрібна після цього слава,
А люди салютують й далі, забувши головну причину,
Спорядження у інший світ, амбіціями й егоїзмом, пави…

Не спекулюй мідяником! На мільярд в душі,
Багатим може виявитись злидар,
І як прикрутить, з дому вибіжиш вночі,
Впадеш,благатимеш навколішках, та не потрібний йому твій дар.

Букет оточує нас неймовірних й дивних почуттів,
І де тут зрозуміти?! З одного боку долинає доброта і дружба,
А з іншого зневажлива спожива з очікуванням на закономірність дій,
Ні не спасе від цього навіть в храмі служба.
Категорія: Міська | Додав(ла): Hulevets (14.09.2012)
Переглядів: 445 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]