Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Міська |
Думки вголос
| Думки вголос, почуття до когось, кого майже й не знаєш, але не відпускаєш – не наважуєшся. Не цураєшся будь-яких вчинків, не ховаєшся – вивертаєш себе, тулишся до кожного дерева, як до жінки, ріжеш свої пальці об замерзлу кору, нікуди не дивишся – тільки вгору, що посипає тебе попелом. Чи все ж таки снігом, що навесні розтане? Ось це й останнє, на що ти вповаєш, й через те зволікаєш з різними різкими кроками й рухами. Обкладаєш себе дріб’язковими турботами й засинаєш під їх гомін. І доки за комір тобі не впаде крижина, так і спатимеш, немовби дитина. 5. грудень 2016 Germersheim | |
| Переглядів: 382 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
