Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Міська |
* * *
| як залишають музи нас, вогонь натхнення швидко гасне, зникає мріяний Парнас й стрімкий політ в зірках Пегаса. кохання слово мов вінок зроню я в цю пустельну тишу, зробивши в омрак напівкрок, печальний, ліру там залишу. і у задумі увійду до себе в дім спізнілим гостем, в каміні ватру розведу... тепла так мало в пізню осінь. але ці омахи руді не відігріють порожнечі - в уяві образи бліді, в душі лиш зреченість і втечі. ...біля каміну сів сумний у кріслі, плечі вкриті пледом. дощ за вікном і сад старий мені нашіптують сонети... | |
| Переглядів: 556 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
