Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Любовна |
Спогади
| Я знову чую відголоски літніх днів, І те тепло, що гріє із середини, зникає. Перед очима лиш жахіття снів, І поруч тебе вже немає. В душі зима. Та й на дворі теж, Вкриті срібним візерунком вікна... Ми заблукали серед світових мереж Взвівши незламну часом стіну... Мій голос зник.В очах тьмяніє сила, Вже не шукаю я легких шляхів. Вернуть назад кохання вчасно не зуміла, Людьські плітки ранили гірш, ніж міліон ножів. Блукала всесвітами та шукала щастя, Вечірнею зорею впала, проблиском надії. Нарешті здобула своє безсмерття, Тонула, залишаючи лиш нездійсненні мрії. Кохання поруч. Ласкаво дихає у спину, Шукає поглядом встревожені серця. Не байдуже їй. Вона працює без упину, Мені до вподоби її невинна прямота. Знов весна. І знов тебе немає. Гірко... Плаче земля, ковтає прохолодні сльози неба. Прошу не треба.... раз втратила. Не треба... Грію пальці гарячим, від кави, горнятком. Тепло в середині... проте там пусто... Давно вже відцвіли троянди моїх літ. Тебе чекаю, здається, років сто, Виглядаючи із-за кованих воріт. Та марно все... ти дивишся на мене зверху... Цікаво, як там.... серед зелені полів, Серед пахучих оксамитів ніжних квіт. А біль знов тут як тут. Блукає на поверхні. Закрию очі. І несміливий подих зриває вітер з губ, Тебе не має... та ось ти....поруч...тут.... Я посміхаюсь ніжно, трішечки красиво Ти так любив дощі... вітає запах зливи. | |
| Переглядів: 477 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
