Середа, 11.12.2024, 23:04
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Любовна

"Листи Яни. Лист№2. Ромашки"
Привіт, пишу тобі похапцем,
адже зовсім нема часу,
зовсім не ті люди і не ті сподівання.

У полях вже з'явилися ромашки,
дрібненькі такі, з жовтими,банькатими оченятами,
з білосніжними, подовгуватими пелюстками,
та з запахом...
з запахом твого волосся!
Доречі як воно?Як моє найулюбленіше волосся?
Так і розсипається по твоїх чудернацьких плечах,
чорніє на білому простирадлі?

А ромашки так і продовжують пахнути твоїм волоссям.
Уяви тільки! Стільки часу пройшло, стільки зим вони помирали,
а зовсім не забули запах твого дикого волосся.
Я також...
...не вистачає його...
...навіть більше ніж дуже...
Напевного того й не забув, що його мені так не вистачає.
Та що я все про себе та про себе!
Ти там як? Як твої знедолені дідусі, з сумними очима?
Як твій маленький цуцик?...хоча він напевно вже й не маленький зовсім...
...сорочка як,цяточки,Буся,пальчики?
Вітер?
Доречі, він так і продовжує неспинно віяти по тих пагорбах де ростуть ромашки, розносячи запах твого волося по цілому містечку???...хм...напевно що так.
Ну добре,адже зовсім нема часу,
побіжу,ще трошки понюхаю , як ромашки пахнуть волоссям, а там вже й п'ятниця, і я повернуся у наш ромашковий рай.
Категорія: Любовна | Додав(ла): Деміург (25.10.2011) | Автор: Володимир Кохан
Переглядів: 606 | Рейтинг: 4.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]