Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Любовна |
Голос
| Голос зірваний від співу, На пальцях мозолі від струн, Бере акорди він уміло, Є однозначний в нього слух. Легко п`яніючи від пива, Літає дето в небесах, Розказуючи щось сміливо, Вино вбиває в ньому страх. Язик як помело повіє, Розкаже правду, п`яний вірш, Пальцем струни ледь задіє, Різнеця в серце гострий ніж. І крик в окрузі щось навіє, Смуток повінча печаль, Сльоза солона щоку гріє, "Йому" дарує ніч,нажаль. Крикне від жалю на місяць, Кров по кулаках стика, Не найде собі того місця, Думав він вона свята. Легенький вітерець по шкірі, Морозом серце покрива, Не виправдавши його мрії, В розпашку йде, легка хода. Гнів по тілі пронесеться, І душотрус в плоті його, Немов туманом проясниться, І вийде з смутку отого. Сказавші матерні три слова, На мить забуде про життя, Тваринний крик й себе в основу, Вернеться з смутку й забуття! | |
| Переглядів: 450 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |
