Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Громадянська |
Трансмодульна коагуляторизація або Котигорошко.
| Це мій останній вечір, що мрію у журбі... Я знаю, що самотність, не залишить єдина ' самоті. Це мій останній день, що може я студент із вірою в майбутнє, у корочку, в абонемент! Бо треба ж це признання непризнаних людей, що з гикавки хитались у піжмурки грали, ги - ги... Ви вірите у силу безміру цих дверей... куди напхано сиру силу, смачненького, агов! Один він ваш, поетик із аркушем багна... Так бачить його світло, а отже і віра не дарма! Ще не вмерла У цілині ні різцю, ні зола, ще нам, браття, дрова, усміхнеться столяр... Ох, буде нас пиляти! Гукайте поетика ізнов, коли почне стругати... А ви ж бо не брикались? Люди, схаменіться! Я ж бо не про владу! А про наші 'недбані хати! Ви миєте пику вранці? Ви миєте її? Так!? То добре... То як ви можете нормально це сприймати!? Невже обличчя це - все стало "пика", а вже навколо пора є негідна і обридла... Ви не розумієте про що я!? Він файний оцей вірш? Мабуть "оригінальний"... До біса мій талан! Убийте! (Час ізнов?) Рятуйте свою хату. | |
| Переглядів: 472 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
