Меню сайту
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Громадянська |
Стефанику
| Стефанику Закутий в кайдани народного болю До хрускоту в пальцях, до крику душі, Під русівським небом мужицьку недолю Чеканив… І стогін звучав у тиші. Сльозами скропивши селянську зневіру, Із крові і поту, без тіні брехні. Десь муза утратила радісну ліру Й митцеві явилась у гнівнім вогні. Мовчало село, з туги мруживши очі, Мовчав одинокий, із каменю тесаний хрест, Сади відцвітали… І руки маленькі, діточі, Просили життя у далеких, холодних небес. | |
| Переглядів: 454 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |

