Четвер, 21.11.2024, 20:11
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Громадянська

Стефанику
Стефанику
Закутий в кайдани народного болю
До хрускоту в пальцях, до крику душі,
Під русівським небом мужицьку недолю
Чеканив… І стогін звучав у тиші.
Сльозами скропивши селянську зневіру,
Із крові і поту, без тіні брехні.
Десь муза утратила радісну ліру
Й митцеві явилась у гнівнім вогні.
Мовчало село, з туги мруживши очі,
Мовчав одинокий, із каменю тесаний хрест,
Сади відцвітали… І руки маленькі, діточі,
Просили життя у далеких, холодних небес.
Категорія: Громадянська | Додав(ла): bagira1 (10.07.2012) | Автор: Байда Іванна E
Переглядів: 425 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]