Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Громадянська |
Щось таке хитре або Гримить № 2.
| Мої очі, ваші очі - вогники з дощу, все пророцьке і нечемне - це падіння у стару товпу. Свід законів, ідолоповинність, де ж ти, Моїсей? Все чаклуєш у пустелі нам на манну, що - не здійсненна... А чи право маємо на то? Тихо, тихенько! Трошки помовчіть! Он дивіться, дощ іллється на небриті щоки... Чи ще спам' ятаєте? Гримить! Сорок років нам ходити пустелями пісень обраних з золи і тремтіти сорок років, коли блискавка 'сяє неба прісну цю блакить. Гримить! Запевняю, що так буде, однаково я знаю, що буде це не так... Запевняю буде гірше, буде довше, якщо не об' єднаймося в один міцний кулак. Блискавка засліпить! Забудьте про Моїсея, він уже сам давно не є свій, згадайте ви про себе, адже - талановиті! Мої очі, ваші очі - вогники з дощу... Розпочнемо ж ми бесіду, аж поки дощ ллє, допоки 'огонь горить і... дякую, славетний велетню! Гримить! | |
| Переглядів: 459 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
