Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Громадянська |
Роздуми студента
| В 42 році на світанку, Проводжа дівчина юнака, Мати плаче зночі аж до ранку, А москаль тим часом гопака. Вороги уже святкують перемогу, Та не знають ще усього москалі, Що не пустим ми до рідного порогу, Не дамо понищить вівтарі. Берегли ми таємницю здавна, В єдності народ велика сила, І ніколи не чекали ми на манну, Кожен день брали у руки вила. І серпи вже даром не лежали, Ми ішли на поле жито жать, А удома матері чекали, Щоб увечері нагодувать. А тепер прокинуся й здригнуся, На чужому полі жито жнем, І не знати чи додому повернуся, Коли й так, голодними ідем. Смерть стає миліша за життя, Лиш війна все вирішить в моменті, І назад уже немає вороття, Хоч загинуть тисячі студентів. | |
| Переглядів: 475 | Рейтинг: 5.0/2 |
| Всього коментарів: 0 | |
