Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Громадянська |
Мій Заболотів
| Взялись у вузол стоптані дороги, Зв’язалися на карті у клубок, Під небом чистим, рідним до знемоги Крокую по житті за кроком крок. Моє село, мій Заболотів древній, У тобі співи ясного Прута, В тобі моя душа і рід мій кревний, І Божа іскра, чиста, золота. В тобі росла, в твоїх обіймах синіх, Ходила в храм, торкалася землі, Дзвеніли в грудях співи солов’їні І чистий голос стиглої ріллі. Твоє життя навік з моїм злилося, І хай дощі проходять і роки, Вернусь з чужих світів в твоє колосся, На твої рідні, росяні стежки. | |
| Переглядів: 484 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |
