Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Громадянська |
Хропи і не вставай!
| А поруч вже нікого... Всмоктала всіх вас ніч, лишаєтесь самотні. На сьогодні? Побачимось уві сні... І шибки часи лічать, зозуля не кує, простягнуто ці ноги у ліжці, а піт - собака ллє... Чогось не доробили, ви знаєте самі і совість ви зганьбили, ховаємось у тьмі. Сидіти треба тихо, немовби сірники... Та ми ж таки лягли вже; мокрі сяйва не зажжем. Щось місяць промовляє і гілки танцюють за вікном. Та ви вже там поснули, вам вже усе одно. І що ж ви там казали? Удень? Мабуть вночі? Ви пісню проспівали... І хто ж це там хропить? Ось він є нездійсненний щасливий апогей! Досягнуто вершини, із солодощів дрихчите... Які ж чекають муки на вас у новий день, коли, відкрийте очі! А вам мабуть все лінь... | |
| Переглядів: 447 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
