Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Громадянська |
Чи ви здатні на це?
| Україно, моя люба, забажала мрій! постать з суму, що постане перехрестям межи світів... Ти життя дала мені, мов рідна мати, я же зрадив твоє лоно, та не без утрати... Ось бачте, я вернувся, мов листя пада долу, його віє, залітає за бугри... Вірте, люддя там нічого є, божевілля й годі! Але це - вже мій вибір... Україно, о, кохання невтішньої доби! Ми забули, та нездатні до поразки, бо народ - ми є! Чи знищать нас фізично? Ні, потрібні їм сліпці... Чи знищено духовно? О, так... Чому, так? Показилися, і забули ми німі... Я вуликами ходжу, не вулиці людські, балакають з натхненням не по - нашему... Цей рок. Лізе він живий, пазурями шкіру лиже, позіхає із думок: всі промовлені негайно - не українські світи! Все, та й годі! Я змінюю свій! Намагався тисячами шабель подолати, хоча і лишень один... Я, що виріс - русомовний, відмовляюся, "язык" - убивця грішний до кону од тебе! Хай поможе нам Всевишній! Поклоняюсь і кохаю лиш тебе... | |
| Переглядів: 376 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
