Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Громадянська |
Чи ти нам віриш, шановний?
| Чи ти поступишся місцем тому хто вірить тобі? Бо це ж не залишити крісло бабусі якійсь в трамваї... Ретельно, байдуже чекати на щастя палаючих днів, носиш, ти носити став винен зошитів букет в кишені. (всі люди - поети). І хата вона, що є скраю!? До лану, долине із гаю... Авжеж, вважай, що немає. Це ж цегла кругом і в тобі також вона танок заграє... Бо як же воно стало так, що вірить, батрачить кріпак? У щастя - співають, у євро, молодь, любов... Політику души доручаєм, та ще ж не мертві, друже, "изволь"... До праці, трясемося, їх долучаєм, авжеж, такі юні - всього 21! Ще пам' ятають, он файний який був у пастці мишиній сир... Та він бо іскис, терпець мні урвався. Не віриш народу? Не твій він? Невже... Куди ж ти прорвався!? | |
| Переглядів: 349 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |
