Понеділок, 20.05.2024, 20:01
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Громадянська

А молодість невже таки минула...
А молодість невже таки минула,
Як не чинив я опору літам.
А молодість тепер уже минуле,
Дарма що йде за мною по п’ятам.

Хоча в душі я Робін Гуд і Зорро
І молодцем тримаюся на людях –
Я відчуваю вже проблеми зору,
І від напруги стукотить у грудях.

Та, як на мене, піддаватись рано.
Складати зброю не настав ще час.
Я прокидаюсь кожен ранок рв'яно
І починаю путь на свій Парнас.

І кожен день я піднімаюсь вгору,
Без сил під вечір скочуюся вниз.
Принаймні краще, ніж сховатись в нору
І не отримати найголовніший приз.

Цей приз кохання, визнання, свобода,
Солоний піт від праці, відкриття,
Від успіхів й помилок насолода…
Цей приз ми називаємо життя!
Категорія: Громадянська | Додав(ла): inkulinets (16.08.2013) | Автор: RUSZIN E
Переглядів: 491 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]