Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА
Пошук
Категорії розділу
| Міська [43] |
| Громадянська [93] |
| Любовна [286] |
| Містика та езотерика [32] |
| Пейзажна [193] |
| Релігійна [15] |
| Філософська [306] |
ТОП-5 / НОВЕ
ПОЕЗІЯ ТОП-5
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
ПРОЗА ТОП-5
ПОЕЗІЯ - НОВЕ
ПРОЗА - НОВЕ
Міні-чат
| Головна » Поезія » Лірика » Філософська |
Життя каштанова свіча
| Свіча каштанова горіла біло-біло. То травень був, цвіла весна-красна. Ромашок очі сяяли-жовтіли - Це літа озивалася луна. Жоржини гордо й пишно квітували, Як полум"яний осені привіт. А там і зимонька знов мчатиме на санях Згори по кучугурах снігових. Весна - то наша юність гомінлива, Махнула молодість, як літечко крильми, Пора осіння - досвід є життєвий, Поважна старість - то сестра зими. 2016 р. | |
| Переглядів: 134 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
