Четвер, 30.01.2025, 07:14
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
АДМІНІСТРАЦІЯ
Додай мене у Skype
Ми у соц. мережах
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали
free counters
Форма входу
Пошук
Міні-чат
 
500
Головна » Поезія » Лірика » Філософська

Здавалось, сон
Присниться щось буває
Що ж боїшся снів сама
Хоч уві сні, але лякає
І знаєш – сон цей не з проста
Там, ходять всі у чорному й кричать
Що зроблять дуже щось хороше
Там, все кивають та мовчать
За що і мають свої гроші
Он веселяться і глузують
З нещасних з вадами людей
Й на цьому заробляючи шикують
Хто робить шоу для всіх гостей
Тут не цінуються знання
Шляхетність, чесність, доброта
І не важливо – правда чи брехня
Аби кишеня не пуста…
Ось, щиро вірять в образ гарний
А що ховається за ним?
Рекламний трюк брехливий, марнославний
Та всі вдоволені й таким…
А он і тихо помирає
«Повага» як така на всій землі
Її ніхто не помічає
Ну так, навіщо ж то вона тобі?
Щасливо он багатії крокують
Розкидаючись грошима скрізь
Ті, що «здороим» харчем нас годують
«Без ГМО» - життєвий їх дивіз
А он і ті що все про всі почують
Завжди незадоволені, насуплені, немилі
Та все що роблять – це пліткують
Бо більш робити то їм не по силі…
То тут запізнюється час, то поспішає
Кого завгодно з розуму зведе
Та й до такого все звикаєш
Безумний світ – таки він є…
Боїшся що затягне він й тебе в полон
Тому вже й прокидатися пора
Але неможеш … й розумієш це не сон!
Невже насправді це таке життя?...
Категорія: Філософська | Додав(ла): Олксандра (12.09.2012) | Автор: Олександра Петрученко E
Переглядів: 384 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]